розпозичити

розпози́чити

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. розпозичити — див. розпозичати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розпозичити — РОЗПОЗИ́ЧИТИ див. розпозича́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. розпозичити — ПОЗИЧА́ТИ (давати щось у борг, у тимчасове користування кому-небудь), БОРГУВА́ТИ розм., ВИЗИЧА́ТИ заст., ЗИ́ЧИТИ діал.; РОЗПОЗИЧА́ТИ, РОЗЗИЧА́ТИ (РОЗЗИ́ЧУВАТИ) рідше (багатьом). — Док.: пози́чити, поборгува́ти, ви́зичити, розпози́чити, роззи́чити.  Словник синонімів української мови
4. розпозичити — РОЗПОЗИ́ЧИТИ див. розпозича́ти.  Словник української мови в 11 томах