Орфографічний словник української мови

розполіг

розполі́г

іменник чоловічого роду

розташування

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розполіг — -логу, ч., заст. Розташування, розміщення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розполіг — РОЗПОЛІ́Г, ло́гу, ч., заст. Розташування, розміщення чого-небудь. Ви розгортаєте карту .. Ви бачите долини й гори. Моря й річища рік. Ви бачите степи, пустині, ліси, тундри. Вічні льоди, гарячі течії, вулкани, вітри, розполіг кліматичних зон (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. розполіг — РОЗПОЛІ́Г, ло́гу, ч., заст. Розташування, розміщення чого-небудь. Ви розгортаєте карту.. Ви бачите долини й гори. Моря й річища рік. Ви бачите степи, пустині, ліси, тундри.  Словник української мови в 11 томах