розполіг

РОЗПОЛІ́Г, ло́гу, ч., заст. Розташування, розміщення чого-небудь.

Ви розгортаєте карту.. Ви бачите долини й гори. Моря й річища рік. Ви бачите степи, пустині, ліси, тундри. Вічні льоди, гарячі течії, вулкани, вітри, розполіг кліматичних зон (Смолич, Сорок вісім, 1937, 309);

При розполозі віршів ми не вважали потрібним додержуватись хронологічного порядку (Еллан, II, 1958, 106).

Значення в інших словниках

1. розполіг — розполі́г іменник чоловічого роду розташування арх.  Орфографічний словник української мови
2. розполіг — -логу, ч., заст. Розташування, розміщення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розполіг — РОЗПОЛІ́Г, ло́гу, ч., заст. Розташування, розміщення чого-небудь. Ви розгортаєте карту .. Ви бачите долини й гори. Моря й річища рік. Ви бачите степи, пустині, ліси, тундри. Вічні льоди, гарячі течії, вулкани, вітри, розполіг кліматичних зон (Ю.  Словник української мови у 20 томах