Орфографічний словник української мови

розпорювати

розпо́рювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпорювати — -юю, -юєш, недок., розпороти, -порю, -пореш, док., перех. 1》 Розрізаючи, витягаючи нитки, роз'єднувати по швах що-небудь зшите. 2》 Розрізати, розривати чим-небудь гострим або колючим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпорювати — РОЗПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПОРО́ТИ, порю́, по́реш, док., що. 1. Розрізаючи, витягаючи нитки, роз'єднувати по швах що-небудь зшите. Непрохані гості [пристав і урядник] приглядаються до картин, розпорюють матрац, промацують подушки (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпорювати — РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розпорювати — Розпо́рювати, -рюю, -рюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розпорювати — РОЗПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПОРО́ТИ, порю́, по́реш, док., перех. 1. Розрізаючи, витягаючи нитки, роз’єднувати по швах що-небудь зшите.  Словник української мови в 11 томах