розпутно

розпу́тно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. розпутно — присл. Вдаючись до розпусти, поводячись аморально.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розпутно — РОЗПУ́ТНО, присл. Вдаючись до розпусти, поводячись аморально. – Два поліцаї, які мене сюди приставили, рапортували, нібито я був п'яний, .. розпутно поводився, побив одну даму (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).  Словник української мови у 20 томах
3. розпутно — РОЗПУ́ТНО, присл. Вдаючись до розпусти, поводячись аморально. — Два поліцаї, які мене сюди приставили, рапортували, нібито я був п’яний,.. розпутно поводився, побив одну даму (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 42).  Словник української мови в 11 томах