розпутно
РОЗПУ́ТНО, присл.
Вдаючись до розпусти, поводячись аморально.
– Два поліцаї, які мене сюди приставили, рапортували, нібито я був п'яний, .. розпутно поводився, побив одну даму (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)