розпутно
РОЗПУ́ТНО, присл.
Вдаючись до розпусти, поводячись аморально.
– Два поліцаї, які мене сюди приставили, рапортували, нібито я був п'яний, .. розпутно поводився, побив одну даму (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпутно — розпу́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розпутно — присл. Вдаючись до розпусти, поводячись аморально. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпутно — РОЗПУ́ТНО, присл. Вдаючись до розпусти, поводячись аморально. — Два поліцаї, які мене сюди приставили, рапортували, нібито я був п’яний,.. розпутно поводився, побив одну даму (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 42). Словник української мови в 11 томах