1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розпутно

розпу́тно

присл.

Вдаючись до розпусти, поводячись аморально.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпутно — розпу́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розпутно — РОЗПУ́ТНО, присл. Вдаючись до розпусти, поводячись аморально. – Два поліцаї, які мене сюди приставили, рапортували, нібито я був п'яний, .. розпутно поводився, побив одну даму (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах
  3. розпутно — РОЗПУ́ТНО, присл. Вдаючись до розпусти, поводячись аморально. — Два поліцаї, які мене сюди приставили, рапортували, нібито я був п’яний,.. розпутно поводився, побив одну даму (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 42). Словник української мови в 11 томах