Орфографічний словник української мови

розпухлий

розпу́хлий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпухлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розпухнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпухлий — РОЗПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розпу́хнути. Шевченко показав лікареві .. свої набряклі ноги з розпухлими від ревматизму суглобами (З. Тулуб); Тадей Станіславович розгортає розпухлий від часу щоденник (М. Стельмах); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпухлий — ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з'явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙ рідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙ рідше, ОБРЕ́ЗКЛИЙ рідше; ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом).  Словник синонімів української мови
  4. розпухлий — Розпу́хлий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розпухлий — РОЗПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпу́хнути. Шевченко показав лікареві.. свої набряклі ноги з розпухлими від ревматизму суглобами (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах