розразити

розрази́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. розразити — див. розражати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розразити — РОЗРАЗИ́ТИ див. розража́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. розразити — РОЗРАЗИ́ТИ див. розража́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. розразити — Розража́ти, -жа́ю, -єш сов. в. розрази́ти, -жу, -зиш, гл. Раздражать, раздражить, растравлять, растравить. Зібралася моя родинонька, та й не розважає, тільки мою та смерть престрашную хуже розражає. Чуб. V. 4 42. Ще гірше разразила її серце. Мир. Пов. І. 123.  Словник української мови Грінченка