розразити

розрази́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розразити — див. розражати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розразити — РОЗРАЗИ́ТИ див. розража́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розразити — РОЗРАЗИ́ТИ див. розража́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. розразити — Розража́ти, -жа́ю, -єш сов. в. розрази́ти, -жу, -зиш, гл. Раздражать, раздражить, растравлять, растравить. Зібралася моя родинонька, та й не розважає, тільки мою та смерть престрашную хуже розражає. Чуб. V. 4 42. Ще гірше разразила її серце. Мир. Пов. І. 123. Словник української мови Грінченка