1. Словник української мови Грінченка

розразити

Розража́ти, -жа́ю, -єш

сов. в. розрази́ти, -жу, -зиш, гл. Раздражать, раздражить, растравлять, растравить. Зібралася моя родинонька, та й не розважає, тільки мою та смерть престрашную хуже розражає. Чуб. V. 4 42. Ще гірше разразила її серце. Мир. Пов. І. 123.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розразити — розрази́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розразити — див. розражати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розразити — РОЗРАЗИ́ТИ див. розража́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розразити — РОЗРАЗИ́ТИ див. розража́ти. Словник української мови в 11 томах