розрішений —
РОЗРІ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розріши́ти. Перед смертю йому довелося побачити свою «Слобідщину»;.. тілько що надруковану, та ще не розрішену до випуску у люди (Мирний, V, 1955, 385); Ви сами знаєте, який список книжок...
Словник української мови в 11 томах