розрішений
РОЗРІ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розріши́ти.
Перед смертю йому довелося побачити свою «Слобідщину»;.. тілько що надруковану, та ще не розрішену до випуску у люди (Мирний, V, 1955, 385);
Ви сами знаєте, який список книжок, розрішених для шкільних бібліотек і т. п. (Л. Укр., V, 1956, 135).
Словник української мови (СУМ-11)