Орфографічний словник української мови

розсварити

розсвари́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розсварити — -сварю, -свариш, док., перех., розсварювати, -юю, -юєш, недок., розм. Викликати сварку між ким-небудь; посварити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсварити — РОЗСВАРИ́ТИ див. розсва́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розсварити — ПОСВАРИ́ТИ (викликати, спричинити сварку між кимсь), РОЗСВАРИ́ТИ розм., ПОСЕ́РДИТИ розм.; РОЗБРАТА́ТИ розм. (близьких друзів, родичів). — Недок.: свари́ти.  Словник синонімів української мови
  4. розсварити — РОЗСВАРИ́ТИ, сварю́, сва́риш, док., перех., розм. Ви́кликати сварку між ким-небудь; посварити. Така мета у хана Батия — в одного руського князя землю відібрати, другому дати, щоб і князів розсварити між собою, і силу руську роз’єднати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 529).  Словник української мови в 11 томах