Орфографічний словник української мови

розсвітанок

розсвіта́нок

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розсвітанок — -нку, ч., рідко. Те саме, що розсвіт. На розсвітанку — те саме, що На розсвіті (див. розсвіт).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсвітанок — РОЗСВІТА́НОК, нку, ч., рідко. Те саме, що ро́зсвіт. (1) На розсвіта́нку – те саме, що На ро́зсвіті (див. ро́зсвіт). Охрім Іванович на розсвітанку Виходить в поле, де блищить роса (Я. Шпорта).  Словник української мови у 20 томах
  3. розсвітанок — РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця).  Словник синонімів української мови
  4. розсвітанок — РОЗСВІТА́НОК, нку, ч., рідко. Те саме, що ро́зсвіт. ◊ На розсвіта́нку — те саме, що На ро́зсвіті ( див. ро́зсвіт). Охрім Іванович на розсвітанку Виходить в поле, де блищить роса (Шпорта, Вибр., 1958, 78).  Словник української мови в 11 томах