розсвітати —
див. розвиднятися
Словник синонімів Вусика
розсвітати —
-ає, недок., розсвінути, -не; мин. ч. розсвів, -віла, -віло і розсвінув, -нула, -нуло; док. 1》 Ставати світлішим, яснішим із настанням світанку. 2》 безос. Наставати (про світанок); світати, розвиднятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсвітати —
Благословлятися, благословитися на день, дніти, заднювати, задніти, наднювати, надніти, поднювати, подніти, займатися, зайнятися на день, зоріти, визорювати, визоріти, зізорювати, зізоріти, позорювати, позоріти, розвиднюватися, розвиднітися, світати...
Словник чужослів Павло Штепа
розсвітати —
РОЗСВІТА́ТИ, а́є, недок., РОЗСВІНУ́ТИ, не́; мин. ч. розсві́в, віла́, ло́ і розсвіну́в, ну́ла, ло; док. 1. Ставати світлішим, яснішим із настанням світанку. Зоря розсвітала, день починав біліти (Марко Вовчок); От ранок розсвіта.
Словник української мови у 20 томах
розсвітати —
РОЗСВІТА́ТИ, а́є, недок., РОЗСВІНУ́ТИ, не́; мин. ч. розсві́в, віла́, ло́ і розсвіну́в, ну́ла, ло; док. 1. Ставати світлішим, яснішим із настанням світанку. Зоря розсвітала, день починав біліти (Вовчок, І, 1955, 192); От ранок розсвіта.
Словник української мови в 11 томах
розсвітати —
Розсвітати, -тає гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.
Словник української мови Грінченка