розсвітати
розсвіта́ти
-ає, недок., розсвінути, -не; мин. ч. розсвів, -віла, -віло і розсвінув, -нула, -нуло; док.
1》 Ставати світлішим, яснішим із настанням світанку.
2》 безос. Наставати (про світанок); світати, розвиднятися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови