Орфографічний словник української мови

розсипаний

розси́паний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розсипаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розсипати. || розсипано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який розсипався, безладно розкотився, розкидався у різні боки (про предмети). 3》 у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсипаний — РОЗСИ́ПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розси́пати. Причеплені до дишла коні витягли довгі, худі шиї, щоби визбирати останні стебла розсипаного по землі сіна (Н.  Словник української мови у 20 томах
  3. розсипаний — Розси́паний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розсипаний — РОЗСИ́ПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розси́пати. Причеплені до дишла коні витягли довгі, худі шиї, щоби визбирати останні стебла розсипаного по землі сіна (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах