Орфографічний словник української мови

розскубти

розску́бти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розскубти — див. розскубувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розскубти — РОЗСКУ́БТИ див. розску́бувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розскубти — РОЗСКУ́БТИ див. розску́бувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. розскубти — Розскуба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. розску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. Раздергивать, раздергать, расщипать. Розскубати ковтуння (у вовні). Вас. 202.  Словник української мови Грінченка