розскубти

РОЗСКУ́БТИ див. розску́бувати.

Значення в інших словниках

1. розскубти — розску́бти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розскубти — див. розскубувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розскубти — РОЗСКУ́БТИ див. розску́бувати.  Словник української мови у 20 томах
4. розскубти — Розскуба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. розску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. Раздергивать, раздергать, расщипать. Розскубати ковтуння (у вовні). Вас. 202.  Словник української мови Грінченка