Значення в інших словниках
-
розставання —
Прощання, розстання; (надовго) розлука.
Словник синонімів Караванського
-
розставання —
-я, с. Дія за знач. розставатися. || розм. Перебування в розлуці далеко один від одного. На розставанні — прощаючись.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розставання —
Розлука
Словник чужослів Павло Штепа
-
розставання —
РОЗСТАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розстава́тися. Вранці йому було сумно, ніби відчував розставання з цими ось своїми товаришами (І. Багряний); Архірей, зволікаючи хвилину розставання, не поблагословив його, а лише поклав молодикові руку на плече (О.
Словник української мови у 20 томах
-
розставання —
ПРОЩА́ННЯ, РОЗСТАВА́ННЯ, РОЗСТАННЯ, РОЗЛУ́КА, РОЗЛУЧА́ННЯ рідше, ПРОЩА́Й у знач. ім., розм. Тихенько вийшов (священик), кивнув мовчки всім на прощання (І. Багряний); Не хочеться переривати оцю чудесну годину розставання з рідним містом (В.
Словник синонімів української мови
-
розставання —
Розстава́ння, -ння, -нню (розлучання)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розставання —
РОЗСТАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розстава́тися. Розмова скінчена. Пора настала розставання (Гонч., Вибр., 1959, 282); Архірей, зволікаючи хвилину розставання, не поблагословив його, а лише поклав молодикові руку на плече (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах
-
розставання —
Розстава́ння, -ня с. Разставаніе, разлука. см. розстання. Цілуючись по братерський на розставанні. Левиц. І. 463. Невимовна мука — із милим розлука, розставання — серця розривання. К. Досв. 128.
Словник української мови Грінченка