розстрій

ро́зстрій

іменник чоловічого роду

рідко

Значення в інших словниках

1. розстрій — РО́ЗСТРІЙ, рою, ч., рідко. Те саме, що ро́злад. Рифка була слаба. Се не була слабість тіла, бо тілом вона була здорова і сильна, – се був якийсь дивовижний розстрій духу (І.  Словник української мови у 20 томах
2. розстрій — РО́ЗСТРІЙ, рою, ч., рідко. Те саме, що ро́злад. Рифка була слаба. Се не була слабість тіла, бо тілом вона була здорова і сильна,— се був якийсь дивовижний розстрій духа (Фр.  Словник української мови в 11 томах