Орфографічний словник української мови

розсів

розсі́в

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розсів — -у, ч. 1》 Те саме, що розсівання. || Спосіб, якість посіву. 2》 спец. Пристрій для просіювання зерна, крупи, борошна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсів — РОЗСІ́В, у, ч. 1. Те саме, що розсіва́ння. Будуються цехи розсіву, охолодження та обпудрювання гранул (з наук. літ.); // Спосіб, якість посіву. Антибіотична активність штаму в будь-якому його розсіві характеризується широкою природною мінливістю (з наук.  Словник української мови у 20 томах
  3. розсів — РОЗСІ́В, у, ч. 1. Те саме, що розсіва́ння. Будуються цехи розсіву, охолодження та обпудрювання гранул (Хлібороб Укр., 2, 1968, 3); // Спосіб, якість посіву.  Словник української мови в 11 томах