Значення в інших словниках
-
розсічений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розсікти. || розсічено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розсічений —
РОЗСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсі́кти і розсі́ктися. Сотник Дронжковський блискавично вихопив шаблю, і перший найретельніший гайдук повалився, розсічений нею навпіл (Іван Ле); Блаженко пробує свою руку, розсічену в першім бою під дотами (О.
Словник української мови у 20 томах
-
розсічений —
Розсі́чений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розсічений —
РОЗСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсі́кти. Сотник Дронжковський блискавично вихопив шаблю, і перший найретельніший гайдук повалився, розсічений нею навпіл (Ле, Наливайко, 1957, 267); Блаженко пробує свою руку...
Словник української мови в 11 томах