Орфографічний словник української мови

розсіювач

розсі́ювач

іменник чоловічого роду

пристрій

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розсіювач — -а, ч. Те, що розсіює що-небудь, признач. для цього.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсіювач — РОЗСІ́ЮВАЧ, а, ч. 1. Той, хто розсіює що-небудь. 2. Те, що розсіює що-небудь. Фазові й амплітудні флуктуації відбиття від надводних об'єктів обумовлені одними й тими ж розсіювачами, пов'язаними з жорсткими конструктивними елементами корпусу (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах