розсіювач

РОЗСІ́ЮВАЧ, а, ч.

1. Той, хто розсіює що-небудь.

2. Те, що розсіює що-небудь.

Фазові й амплітудні флуктуації відбиття від надводних об'єктів обумовлені одними й тими ж розсіювачами, пов'язаними з жорсткими конструктивними елементами корпусу (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. розсіювач — розсі́ювач іменник чоловічого роду пристрій  Орфографічний словник української мови
2. розсіювач — -а, ч. Те, що розсіює що-небудь, признач. для цього.  Великий тлумачний словник сучасної мови