розтопити —
I див. розтоплювати I. II див. розтоплювати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розтопити —
РОЗТОПИ́ТИ¹ див. розто́плювати¹. РОЗТОПИ́ТИ² див. розто́плювати².
Словник української мови у 20 томах
розтопити —
розтопи́ти лід. Зняти взаємну відчуженість, недовіру тощо. Марта лежала. Вона чекала. Може, він гляне на неї, заговорить, розтопить лід (М. Коцюбинський); Звідки взялася ця прірва між мною й ним? Невже нічим не повернути його, не розтопити лід? (О.
Фразеологічний словник української мови
розтопити —
ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
розтопити —
РОЗТОПИ́ТИ¹ див. розто́плювати¹. РОЗТОПИ́ТИ² див. розто́плювати².
Словник української мови в 11 томах