Орфографічний словник української мови

розтопирювати

розтопи́рювати

дієслово недоконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розтопирювати — хохл. (растопирівать) розчепірювати розчепірювати, розчепірити, порозчепірювати  Словник чужослів Павло Штепа
  2. розтопирювати — РОЗТОПИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИ́РИТИ, рю, риш, док., що, діал. Широко розставляти в сторони. Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Панас Мирний); Розтопиривши рученята, підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. розтопирювати — РОЗТОПИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Широко розставляти в сторони. Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Мирний, І, 1949, 359); Розтопиривши рученята...  Словник української мови в 11 томах