розтопирювати —
РОЗТОПИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИ́РИТИ, рю, риш, док., що, діал. Широко розставляти в сторони. Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Панас Мирний); Розтопиривши рученята, підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (М. Старицький).
Словник української мови у 20 томах
розтопирювати —
РОЗТОПИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Широко розставляти в сторони. Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Мирний, І, 1949, 359); Розтопиривши рученята...
Словник української мови в 11 томах