розтопирювати

РОЗТОПИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Широко розставляти в сторони.

Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Мирний, І, 1949, 359);

Розтопиривши рученята, підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (Стар., Облога.., 1961, 19).

Значення в інших словниках

1. розтопирювати — розтопи́рювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. розтопирювати — хохл. (растопирівать) розчепірювати розчепірювати, розчепірити, порозчепірювати  Словник чужослів Павло Штепа
3. розтопирювати — РОЗТОПИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИ́РИТИ, рю, риш, док., що, діал. Широко розставляти в сторони. Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Панас Мирний); Розтопиривши рученята, підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах