1. Словник української мови в 11 томах

розтопирювати

РОЗТОПИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Широко розставляти в сторони.

Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Мирний, І, 1949, 359);

Розтопиривши рученята, підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (Стар., Облога.., 1961, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтопирювати — розтопи́рювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. розтопирювати — хохл. (растопирівать) розчепірювати розчепірювати, розчепірити, порозчепірювати Словник чужослів Павло Штепа
  3. розтопирювати — РОЗТОПИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИ́РИТИ, рю, риш, док., що, діал. Широко розставляти в сторони. Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Панас Мирний); Розтопиривши рученята, підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах