розтопирювати
РОЗТОПИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИ́РИТИ, рю, риш, док., що, діал.
Широко розставляти в сторони.
Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Панас Мирний);
Розтопиривши рученята, підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтопирювати — розтопи́рювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- розтопирювати — хохл. (растопирівать) розчепірювати розчепірювати, розчепірити, порозчепірювати Словник чужослів Павло Штепа
- розтопирювати — РОЗТОПИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Широко розставляти в сторони. Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Мирний, І, 1949, 359); Розтопиривши рученята... Словник української мови в 11 томах