розточувати

розто́чувати 1

дієслово недоконаного виду

розширювати отвір

розто́чувати 2

дієслово недоконаного виду

примушувати текти повільно; поширювати запах; марнувати

розто́чувати 3

дієслово недоконаного виду

руйнувати; згубно діяти на людину

діал.

Значення в інших словниках

1. розточувати — I -ую, -уєш, недок., розточити, -точу, -точиш, док., перех. 1》 Виточуванням на токарному верстаті розширювати отвір у чому-небудь. || Обробляти що-небудь виточуванням. || Поглиблювати, подовжувати і т. ін. що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розточувати — РОЗТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що. 1. Виточуванням на токарному верстаті розширювати отвір у чому-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. розточувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. розточувати — РОЗТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех. 1. Виточуванням на токарному верстаті розширювати отвір у чому-небудь.  Словник української мови в 11 томах