розточувати

розто́чувати

I -ую, -уєш, недок., розточити, -точу, -точиш, док., перех.

1》 Виточуванням на токарному верстаті розширювати отвір у чому-небудь.

|| Обробляти що-небудь виточуванням.

|| Поглиблювати, подовжувати і т. ін. що-небудь.

2》 Розширювати (одяг, деталі одягу), вставляючи що-небудь.

II -ую, -уєш, недок., розточити, -точу, -точиш, док., перех.

1》 Примушувати текти, литися звідки-небудь повільно, по краплі.

2》 заст. Розганяти, розсіювати.

III -ую, -уєш, недок., розточити, -точу, -точиш, док., перех., діал.

1》 З'їдати, продірявлюючи; точити, сточувати.

|| Роз'ятрювати, руйнувати (тканини тіла, кістки).

2》 перен. Згубно діяти на людину (про журбу, горе і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. розточувати — розто́чувати 1 дієслово недоконаного виду розширювати отвір розто́чувати 2 дієслово недоконаного виду примушувати текти повільно; поширювати запах; марнувати розто́чувати 3 дієслово недоконаного виду руйнувати; згубно діяти на людину діал.  Орфографічний словник української мови
2. розточувати — РОЗТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що. 1. Виточуванням на токарному верстаті розширювати отвір у чому-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. розточувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. розточувати — РОЗТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех. 1. Виточуванням на токарному верстаті розширювати отвір у чому-небудь.  Словник української мови в 11 томах