розтрушувач розтру́шувач іменник чоловічого роду, істота робітник Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках розтрушувач — -а, ч. Той, хто займається розтрушуванням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови розтрушувач — РОЗТРУ́ШУВАЧ, а, ч., розм. 1. Той, хто розтрушує що-небудь. 2. Те, що розтрушує, може розтрушувати. Словник української мови у 20 томах