1. Орфографічний словник української мови

розтрушувач

розтру́шувач

іменник чоловічого роду, істота

робітник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтрушувач — -а, ч. Той, хто займається розтрушуванням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розтрушувач — РОЗТРУ́ШУВАЧ, а, ч., розм. 1. Той, хто розтрушує що-небудь. 2. Те, що розтрушує, може розтрушувати. Словник української мови у 20 томах