розтрушувач

розтру́шувач

-а, ч.

Той, хто займається розтрушуванням чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтрушувач — розтру́шувач іменник чоловічого роду, істота робітник Орфографічний словник української мови
  2. розтрушувач — РОЗТРУ́ШУВАЧ, а, ч., розм. 1. Той, хто розтрушує що-небудь. 2. Те, що розтрушує, може розтрушувати. Словник української мови у 20 томах