Орфографічний словник української мови

розузорювати

розузо́рювати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розузорювати — РОЗУЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗУЗО́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм. Прикрашати узорами. * Образно. – Хто ж це тебе так розузорив, як бог черепаху? (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах