розузорювати

РОЗУЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗУЗО́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм.

Прикрашати узорами.

* Образно. – Хто ж це тебе так розузорив, як бог черепаху? (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. розузорювати — розузо́рювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови