розумненько —
Присл. до розумненький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розумненько —
РОЗУМНЕ́НЬКО. Присл. до розумне́нький.
Словник української мови у 20 томах
розумненько —
Розумно нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Стор. II. 247. Він розумно відказав. Єв. Мр. XII. 34. 2) Понятно. О. 1861. V. 32. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. К. ЧР. 182.
Словник української мови Грінченка