Орфографічний словник української мови

розумненько

розумне́нько

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розумненько — Присл. до розумненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розумненько — РОЗУМНЕ́НЬКО. Присл. до розумне́нький.  Словник української мови у 20 томах
  3. розумненько — Розумно нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Стор. II. 247. Він розумно відказав. Єв. Мр. XII. 34. 2) Понятно. О. 1861. V. 32. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. К. ЧР. 182.  Словник української мови Грінченка