розумненько

РОЗУМНЕ́НЬКО.

Присл. до розумне́нький.

Значення в інших словниках

1. розумненько — розумне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розумненько — Присл. до розумненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розумненько — Розумно нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Стор. II. 247. Він розумно відказав. Єв. Мр. XII. 34. 2) Понятно. О. 1861. V. 32. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. К. ЧР. 182.  Словник української мови Грінченка