розумненько

РОЗУМНЕ́НЬКО.

Присл. до розумне́нький.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розумненько — Присл. до розумненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розумненько — розумне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. розумненько — Розумно нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Стор. II. 247. Він розумно відказав. Єв. Мр. XII. 34. 2) Понятно. О. 1861. V. 32. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. К. ЧР. 182. Словник української мови Грінченка