Орфографічний словник української мови

розумніти

розумні́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розумніти — Набиратися розуму, доходити до тями.  Словник синонімів Караванського
  2. розумніти — -ію, -ієш і розумнішати, -аю, -аєш, недок., рідко. Ставати розумним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розумніти — РОЗУМНІ́ТИ, і́ю, і́єш, рідко РОЗУМНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати розумним. А любії діточки Стануть розумніти (Л. Глібов); З часом, підростаючи, розумнішала дівчина (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  4. розумніти — ПОРОЗУМНІ́ШАТИ (набратися розуму, стати розумнішим, розсудливішим, досвідченішим тощо), ПОРОЗУМНІ́ТИ рідше, УРОЗУМІ́ТИ (ВРОЗУМІ́ТИ) заст., ЗМУДРІ́ТИ діал. — Недок.: розумні́шати, розумні́ти, мудрі́ти.  Словник синонімів української мови
  5. розумніти — РОЗУМНІ́ТИ, і́ю, і́єш і РОЗУМНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., рідко. Ставати розумним. А любії діточки Стануть розумніти (Гл., Вибр., 1957, 332); З часом, підростаючи, розумнішала дівчина (Головко, II, 1957, 512).  Словник української мови в 11 томах