Орфографічний словник української мови

розумок

розумо́к

іменник чоловічого роду

зневажл.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розумок — РОЗУМО́К, мка́, ч., зневажл. Те саме, що ро́зум 1, 2. Бідний Якимів розумок надаремно силкувався знайти хоч будлі-які [будь-які] зрозумілі мислі та образи в тих мертвих словах [псалмів] (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  2. розумок — РОЗУМО́К, мка́, ч., зневажл. Те саме, що ро́зум 1, 2. Бідний Якимів розумок надаремно силкувався знайти хоч будлі-які [будь-які] зрозумілі мислі та образи в тих мертвих словах [псалмів] (Н.-Лев., І, 1956, 174).  Словник української мови в 11 томах
  3. розумок — Розумок, -мка, розумонько, -ка, розумочок, -чка м. ум. отъ розум.  Словник української мови Грінченка