розумок

РОЗУМО́К, мка́, ч., зневажл. Те саме, що ро́зум 1, 2.

Бідний Якимів розумок надаремно силкувався знайти хоч будлі-які [будь-які] зрозумілі мислі та образи в тих мертвих словах [псалмів] (Н.-Лев., І, 1956, 174).

Значення в інших словниках

1. розумок — розумо́к іменник чоловічого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. розумок — РОЗУМО́К, мка́, ч., зневажл. Те саме, що ро́зум 1, 2. Бідний Якимів розумок надаремно силкувався знайти хоч будлі-які [будь-які] зрозумілі мислі та образи в тих мертвих словах [псалмів] (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. розумок — Розумок, -мка, розумонько, -ка, розумочок, -чка м. ум. отъ розум.  Словник української мови Грінченка