розумово

РОЗУМО́ВО. Присл. до розумо́вий 1.

Вона була дівчина на свій вік розумова незвичайно розвинена, повна імпульсів і жадоби до науки й діла (Коб., III, 1950, 129);

Ряд праць спеціально присвячений особливостям навчальної діяльності розумово відсталих, глухонімих дітей (Рад. психол. наука.., 1958, 416).

Значення в інших словниках

1. розумово — розумо́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розумово — Присл. до розумовий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розумово — РОЗУМО́ВО. Присл. до розумо́вий 1. Вона була дівчина на свій вік розумово незвичайно розвинена, повна імпульсів і жадоби до науки й діла (О. Кобилянська); – Бачиш, ти призвів мене до брехні, – сказав він Львові.  Словник української мови у 20 томах