розумовий
РОЗУМО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до діяльності розуму, пов’язаний з нею (у 1, 2 знач.).
Деякі мої товариші й товаришки, замість того, щоб оглянутись навколо себе на живі справи, на живу роботу, звертають свою розумову силу на рішення філософських питань (Л. Укр., V, 1956, 62);
Словники.. є не тільки зведенням в одно місце мовних багатств, а разом з тим і свідченням розумового, духовного багатства (Рильський, IX, 1962, 124);
Написане зникає з моєї свідомості завдяки певного роду розумової економії (Еллан, II, 1958, 190);
Що ж до розумових здібностей, всі люди однакові. Серед представників усіх рас є талановиті вчені, полководці, артисти і т. п. (Фіз. геогр., 5, 1956, 153);
// Який керується розумом.
— Пише [приятель] про літературні новинки. В йому, бач, ще й досі не прохолола гарячка розумового та громадянського руху,— сказав Ломицький (Н.-Лев., VI, 1966, 91);
Розумове життя;
// Пов’язаний із проявами, діяльністю розуму як функції людського мозку.
Він просив надіслати йому книжок і малесеньку скриньку фарб.. Скаржився на розумовий голод і іронічно описував свої пригоди (Тулуб, В степу.., 1964, 181).
Лю́ди розумо́вої пра́ці — інтелігенція.
Люди розумової праці винайшли трактор. Ти на ньому ореш, радієш, що тобі полегшено працю, одначе забуваєш подякувати вченим, що вигадали цю машину (Тют., Вир, 1964, 42);
Розумо́ва пра́ця див. пра́ця;
Розумо́ве вихова́ння — формування основ світогляду, знань, навичок і т. ін.;
Розумо́вий апара́т; Розумо́ва маши́на — орган мислення у людини; мозок.
Знайти для неї [людини] штучну поживу надзвичайно важко: треба врахувати все— і кровообіг,.. і вібрації розумового апарату (Смолич, І, 1958, 72);
Огейові думки плутаються в хаосі палких бажань, і він заплющує очі, щоб заглибитись в аналіз і розвинення цих вимушених міркувань, але завіса втоми спадає на його розумову машину (Досв., Вибр., 1959, 213);
Розумо́вий ро́звиток (рі́вень) кого — чий-небудь інтелект.
Їх розумовий розвиток був трохи слабкий задля того, щоб вони могли зацікавитись і науковими розвідками та книжками (Н.-Лев., IV, 1956, 75);
Як же на гірких злиднях, у хащах темені можуть виростати такі яскраві і міцні індивідууми?.. Чи це просто виняткове селище, де і життєвий і розумовий рівень мужиків відійшов від прийнятого середнього рівня? (Стельмах, І, 1962, 371).
2. Який проходить у думках, в уяві; уявний.
Життя його роздвоїлося, розкололося надвоє: з одного боку — нелюба служба, що годувала його хлібом..; з другого — книжки, розумова розмова з молодим товариством піднімала його вгору (Мирний, III, 1954, 186).
3. Абстрактний, чисто теоретичний.
— Люблю усе величне, грандіозне в усьому; люблю читати за славні великі історичні події,.. за високі розумові питання (Н.-Лев., V, 1966, 132);
Щоб праця не була мертвою, не треба залізати у високі високості, а брати те, що сам народ подає у своїх переказах.., як міркує не про щоденні клопоти, а про розумові речі та потреби свого духу (Мирний, V, 1955, 406).
Словник української мови (СУМ-11)