розумовий
РОЗУМО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до діяльності розуму, пов'язаний з ним (у 1, 2 знач.).
Деякі мої товариші й товаришки, замість того, щоб оглянутись навколо себе на живі справи, на живу роботу, звертають свою розумову силу на рішення філософських питань (Леся Українка);
Словники .. є не тільки зведенням в одно місце мовних багатств, а разом з тим і свідченням розумового, духовного багатства (М. Рильський);
Написане зникає з моєї свідомості завдяки певного роду розумової економії (В. Еллан-Блакитний);
Що ж до розумових здібностей, всі люди однакові. Серед представників усіх рас є талановиті вчені, полководці, артисти і т. п (з навч. літ.);
Нагромадження .. отруйних речовин у крові дітей призводить до розумового відставання (з навч. літ.);
// Який керується розумом.
– Пише [приятель] про літературні новинки. В йому [ньому], бач, ще й досі не прохолола гарячка розумового та громадянського руху, – сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький);
Розумова діяльність;
// Пов'язаний із проявами, діяльністю розуму як функції людського мозку.
Він просив надіслати йому книжок і малесеньку скриньку фарб .. Скаржився на розумовий голод і іронічно описував свої пригоди (З. Тулуб).
2. заст. Інтелектуальний.
Життя його роздвоїлося, розкололося надвоє: з одного боку – нелюба служба, що годувала його хлібом..; з другого – книжки, розумова розмова з молодим товариством піднімала його вгору (Панас Мирний).
3. Абстрактний, чисто теоретичний.
– Люблю усе величне, грандіозне в усьому; люблю читати за славні великі історичні події, .. за високі розумові питання (І. Нечуй-Левицький);
Щоб праця не була мертвою, не треба залізати у високі високості, а брати те, що сам народ подає у своїх переказах.., як міркує не про щоденні клопоти, а про розумові речі та потреби свого духу (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)