Орфографічний словник української мови

розцвітатися

розцвіта́тися

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розцвітатися — -аюся, -аєшся, недок., розцвістися, -ітуся, -ітешся, док., розм. Те саме, що розцвітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розцвітатися — РОЗЦВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЦВІСТИ́СЯ, іту́ся, іте́шся, док., розм. Те саме, що розцвіта́ти. По весні розцвітаються квіти І до осені пишно цвітуть (Б. Грінченко); Сад розцвівся наш на диво – Все в цвіту та все в меду! (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. розцвітатися — РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  4. розцвітатися — РОЗЦВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЦВІСТИ́СЯ, іту́ся, іте́шся, док., розм. Те саме, що розцвіта́ти. По весні розцвітаються квіти І до осені пишно цвітуть (Гр., І, 1963, 86); Сад розцвівся наш на диво — Все в цвіту та все в меду! (Вирган, В розп.  Словник української мови в 11 томах