розцвітатися

РОЗЦВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЦВІСТИ́СЯ, іту́ся, іте́шся, док., розм.

Те саме, що розцвіта́ти.

По весні розцвітаються квіти І до осені пишно цвітуть (Б. Грінченко);

Сад розцвівся наш на диво – Все в цвіту та все в меду! (І. Вирган);

Раптом та молоденька лелія виросла висока, висока, квітки на ній дивно розцвілися і спалахнули світлом сріблясто-рожевим (Леся Українка);

[Кармелиха:] Устиме, я б іще оджила коло тебе! Як вишня кучерява, як рожа повная, я б розцвілася і звеселила б твою душу... (С. Васильченко);

Веселка над полем знялася, А хмара у даль одпливла. І в усмішці ти розцвілася, Бо ж вишня на щастя цвіла (Т. Масенко).

Значення в інших словниках

1. розцвітатися — розцвіта́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розцвітатися — -аюся, -аєшся, недок., розцвістися, -ітуся, -ітешся, док., розм. Те саме, що розцвітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розцвітатися — РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
4. розцвітатися — РОЗЦВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЦВІСТИ́СЯ, іту́ся, іте́шся, док., розм. Те саме, що розцвіта́ти. По весні розцвітаються квіти І до осені пишно цвітуть (Гр., І, 1963, 86); Сад розцвівся наш на диво — Все в цвіту та все в меду! (Вирган, В розп.  Словник української мови в 11 томах